КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ АНТИДИСБІОТНЧНОГО ЗАСОБУ «ЛІЗОЦИМ-ФОРТЕ» У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ СЛИННИХ ЗАЛОЗ НА ТЛІ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Г. З. Борис Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • А. І. Фурдичко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.35220/2523-420X/2019.1.3

Ключові слова:

гепатобіліарна патологія, сіалоз, ротова рідина, слинні залози

Анотація

Слинні залози чітко реагують на патологічні зміни гепатобіліарної системи, що проявляються зміною кі-лькості та якості слиновиділення. Метою нашого дослідження було визначити ефективність застосування антидисбіотичного гепатопротектора «Лізоцим-форте» на стан слинних залоз та органів порожнини рота у хворих із сіалозом на тлі гепатобіліарної патології. Обстежено 90 осіб, з яких у 66 хворих, що знаходилися на лікуванні з приводу патології гепатобіліарної системи, діагностували сіалоз привушної залози. Для співстав-лення результатів дослідження, були залучені 24 практично здорових особи.
Стан гепатобіліарної системи оцінювали за допомогою біохімічного дослідження сироватки крові об-стежених. Ступінь запального процесу визначали на основі показника біохімічного маркера запалення (МДА), антиоксидантного ферменту каталази. Визначали антиоксидантно-прооксидантний індекс та ступінь дисбіозу. У порожнині рота визначали індекс гігієни, папілярно-маргінально-альвеолярний індекс та індекс кро-воточивості. Стан слинних залоз діагностували за допомогою даних біохімічного дослідження нестимульова-ної ротової рідини, швидкості слиновиділення та рH змішаної слини.
За результатами проведених досліджень встановлено, що у хворих із гепатобіліарною патологією спо-стерігається захворювання слинних залоз та органів порожнини рота. Доведено, що при гіпосалівації збільшу-ється ймовірність виникнення захворювань пародонту. Включення до комплексної терапії антидисбіотичного препарату «Лізоцим-форте» значно покращує досліджувані показники у даних осіб, що дає підставу рекомен-дувати його для клінічного використання з метою профілактики та лікування сіалозу та патології гепатобілі-арного тракту.

Посилання

Gorbacheva A.I., Kirsanov A.I., Orekhova L.Yu. Edinstvo sistemnykh patogeneticheskikh mekhanizmov pri zabolevaniyakh vnutrennikh organov, assotsiirovannykh s generalizovannym parodontitom. Stomatologiya. 2005; 5: 24-9. [Russian]

Nemesh O.M., Honta Z.M., Shylivskyi I.V., Skalat A.P. Zv’yazok zakhvoryuvan parodonta z zahalnosomatychnoyu patolohiyeyu (ohlyad literatury). Novyny stomatolohiyi. 2006; 2: 34-7. [Ukrainian]

Kalinichenko Yu.A., Sirotchenko T.A. Vzayemozv’yazok ta vzayemovplyv stomatolohichnoho ta somatychnoho zdorov’ya ditey ta pidlitkiv yak suchasna medyko-sotsialna problema. Zdorove rebenka. 2010;3:11-2. [Ukrainian]

Levitskiy A.P., Demyanenko S.A. Rol pecheni v patogeneze i lechenii stomatologicheskikh zabolevaniy. Visnik stomatologiyi. 2008; 5-6: 124-8. [Russian]

Trufanov S.Yu. Kontsentratsiya imunohlobuliniv u rotohlotochnomu sekreti khvorykh na khronichnyi parodontyt, spoluchenyi z khronichnoyu patolohiyeyu hepatobiliarnoi systemy. Ukrainskyi medychnyi almanakh. 2009; 12(2): 181-3. [Ukrainian]

Levytskyi A.P, Dem’yanenko S.A., Tsyselskyi Yu.V. Antymikrobna funktsiya pechinky. Odesa; 2011. 141 p. [Ukraini-an].

Vasilev A.Yu., Shevchenko L.M., Maychuk V.Yu. i dr. Stomatologicheskiy status bolnykh s khronicheskimi diffuznymi zabolevaniyami pecheni. Stomatologiya. 2004;83(3): 64-7. [Russian] 8. Denysov A.B. Slyna ta slynni zalozy. M: RAMN; 2006. 372 p. [Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-01

Як цитувати

Борис, Г. З., & Фурдичко, А. І. (2021). КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ АНТИДИСБІОТНЧНОГО ЗАСОБУ «ЛІЗОЦИМ-ФОРТЕ» У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ СЛИННИХ ЗАЛОЗ НА ТЛІ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ ПАТОЛОГІЇ. Інновації в стоматології, (1), 12–17. https://doi.org/10.35220/2523-420X/2019.1.3