ДИНАМІКА СТУПЕНЯ ДИСБІОЗУ РОТОВОЇ РІДИНИ У ДІТЕЙ З ЕНДЕМІЧНИМ ФЛЮОРОЗОМ ПІД ЧАС КОМПЛЕКСНОГО ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

Анотація

Поєднання ендемічного флюорозу з ортодонтичною патологією потребує оцінювання співвідношення мікробного навантаження та місцевого антимікробного захисту. Ступінь дисбіозу ротової рідини, визначений ферментативним методом за А.П. Левицьким, є інтегральним біохімічним показником цього співвідношення. Метою дослідження було оцінити динаміку ступеня дисбіозу ротової рідини у дітей з ендемічним флюорозом під впливом лікувально- профілактичного комплексу в процесі ортодонтичного лікування. Матеріали та методи. Обстежено 25 дітей віком 6–7 років: основна група – 13 осіб, група порівняння – 12 осіб. Усім дітям проводили санацію порожнини рота та професійну гігієну; основна група додатково отримувала лікувально-профілактичний комплекс. Ступінь дисбіозу визначали за співвідношенням відносної активності уреази та лізоциму у вихідному стані, перед фіксацією брекетів та через 1, 6 і 12 місяців після неї. Результати наведено як M ± m. Результати дослідження. Вихідний ступінь дисбіозу становив 5,83 ± 0,28 ум. од. у групі порівняння та 5,85 ± 0,23 ум. од. в основній групі за референтного значення 1,0 ± 0,10 ум. од. (p < 0,001). Перед фіксацією брекетів показник знизився відповідно на 24,2 % (p₁ < 0,002) і 49,9 % (p₁ < 0,001). В основній групі через 1, 6 і 12 місяців його значення дорівнювали 1,47 ± 0,11; 0,99 ± 0,07 та 1,21 ± 0,10 ум. од. і були відповідно у 3,3; 5,3 та 5,2 рази нижчими, ніж у групі порівняння (p₂ < 0,001). Через 6 і 12 місяців відмінностей від референтного рівня не виявлено. Висновки. Додаткове застосування лікувально-профілактичного комплексу супроводжувалося вираженим і тривалим зниженням ступеня дисбіозу ротової рідини. Через 6 і 12 місяців показник наближався до референтного рівня, що свідчить про сприятливі зміни співвідношення мікробного компонента та місцевого антимікробного захисту