ОЦІНКА МЕТАБОЛІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ I ТА II ТИПУ НА ТЛІ АВТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Анотація

Коморбідне поєднання цукрового діабету (ЦД) I та II типу з автоімунним тиреоїдитом (АІТ) супроводжується багатовекторними метаболічними порушеннями, що охоплюють вуглеводний, ліпідний і кальційфосфатний обміни та опосередковано впливають на перебіг уражень тканин порожнини рота. Накопичені епідеміологічні дані підтверджують підвищений ризик розвитку запалення пародонта при ЦД, який додатково зростає за наявності автоімунних процесів. Своєчасна оцінка ключових біохімічних маркерів дає змогу своєчасно коригувати терапію, знижуючи імовірність ускладнень. Метою дослідження було оцінити метаболічні показники у хворих на цукровий діабет I та II типу на тлі автоімунного тиреоїдиту під час проведення лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 105 осіб (віком від 24 до 60 років), поділених на 2 групи: 46 пацієнтів із ЦД I типу та АІТ, 59 – із ЦД II типу та АІТ. Комплексна терапія передбачала стандартне гіпоглікемічне лікування, L-тироксин, курсове призначення холекальциферолу (2000–4000 МО/добу протягом 2 місяців двічі на рік), фонофорез і локальне УФ-опромінення. Динамічно визначали іонізований/ загальний кальцій, паратиреоїдний гормон (ПТГ), глікемію, HbA1c, інсулін, тригліцероли та холестерол.Статистичну обробку отриманих даних здійснювали з використанням t-критерію Стьюдента при р < 0,01.Результати дослідження. У групі ЦД I + АІТ через 2 місяці суттєво знизилися ПТГ (−39,6 %; p < 0,001) та інсулін (−42,6 %; p < 0,001), зріс загальний кальцій (+13,7 %; p < 0,1); постпрандіальна глікемія зменшилася на 19,2 % (p < 0,005). У групі ЦД II + АІТ достовірно підвищився загальний кальцій (+22,0 %; p < 0,05), знизилися ПТГ (−25,3 %; p < 0,05), інсулін (−64,2 %; p < 0,001) та постпрандіальна глікемія (−29,5 %; p < 0,001). Для обох груп відзначено тенденцію до поліпшення ліпідного профілю.Висновки. Корекція вираженого дефіциту 25(ОН)D3 у складі індивідуалізованої терапії пацієнтів із ЦД I/II типу й АІТ сприяє нормалізації кальцій-фосфатного балансу, достовірному зниженню вторинного гіперпаратиреозу та покращенню вуглеводного обміну, що дозволяє розглядати холекальциферол як вагому ланку патогенетичної терапії при даній коморбідній патології.