ГІГІЄНІЧНИЙ СТАН ПОРОЖНИНИ РОТА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПАРОДОНТУ У МЕШКАНЦІВ М. КИЄВА ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.2.5Ключові слова:
гігієнічні індекси, генералізований пародонтит, психоемоційне навантаження.Анотація
Мета дослідження. Визначити особливості гігієнічного стану порожнини рота при захворюваннях пародонту у мешканців м. Києва залежно від рівня психоемоційного напруження. Матеріали та методи. Обстежено 60 осіб віком 20–55 років. До І групи увійшли 30 мешканців м. Києва, до ІІ групи – 30 внутрішньо переміщених осіб. Діагностику захворювань пародонта здійснювали відповідно до загальноприйнятих клінічних критеріїв на підставі класифікації EFP (2017) Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекси Гріна–Вермільйона (OHI-S), Турески, О´Лірі. Рівень психоемоційного напруження визначали за допомогою шкали реактивної та особистісної тривожності K. Kroenke et al. Рівень психоемоційного напруження визначали за допомогою шкали реактивної та особистісної тривожності K. Kroenke et al. Статистичну обробку результатів проводили із застосуванням критерію Стьюдента. Результати. Встановлено, що гігієнічний стан порожнини рота мешканців м. Києва залежить не тільки від ступеню ураження тканин пародонту, але і від рівня психоемоційного напруження. Зі збільшенням рівня психоемоційного напруження відзначалося погіршення всіх досліджуваних гігієнічних показників: індекси Гріна–Вермільйона (OHI-S), Турески, О´Лірі. При цьому, у внутрішньо переміщених осіб порівняно з постійними мешканцями м. Києва визначено більш виражене (p<0,05) погіршення гігієнічного стану порожнини рота: накопичення м’якого зубного нальоту до 2,85±0,37 проти 2,10 ±0,25, зубної бляшки до 3,57±0,25 проти 2,50±0,24 та мінералізованих зубних відкладень до 2,85±0,21, проти 2,45 ±0,19, що може свідчити про додатковий вплив хронічного стресу на стан тканин пародонту та рівень індивідуальної гігієни порожнини рота. Висновки. У внутрішньо переміщених осіб виявлено достовірно гірший гігієнічний стан порожнини рота порівняно з постійними мешканцями м. Києва. Отримані результати свідчать про необхідність розробки та впровадження профілактичних програм, спрямованих на покращення стоматологічного здоров’я внутрішньо переміщених осіб з урахуванням їх психоемоційного стану.
Посилання
Hugoson, A., Ljungquist, B., & Breivik, T. (2002). The relationship of some negative events and psychological factors to periodontal disease in an adult Swedish population 50 to 80 years of age. J Clin Periodontol, 29(3), 247-53. DOI: 10.1034/j.1600-051x.2002.290311.x.
Pupin, T.I., Honta, Z.M., Shylivskyy, I.V., Nemesh, O.M., & Burda, K.B. (2022). The role of adaptive-stress response in the pathogenesis of periodontal diseases. Wiad Lek, 75(4 pt 2), 1022-5. DOI: 10.36740/ WLek202204219.
Barma, M.D., Bhadauria, U.S., Purohit, B., Malhotra, S., Agarwal, D., & Priya, H. (2024). Impact of war on oral health: a systematic review. Evid Based Dent, 25(3), 167-8. DOI: 10.1038/s41432-024-01006-6.
Shlosberg, A., & Strous, R.D. (2005). Long-term follow-up (32 Years) of PTSD in Israeli Yom Kippur War veterans. J Nerv Ment Dis, 193(10), 693-6. DOI: 10.1097/ 01.nmd.0000180744.97263.d3.
Tagger-Green, N., Nemcovsky, C., Gadoth, N., Cohen, O., & Kolerman, R. (2020). Oral and dental considerations of combat-induced PTSD: a descriptive study. Quintessence Int, 51(8), 678-85. DOI: 10.3290/ j.qi.a44809.
Corridore, D., Saccucci, M., Zumbo, G., Fontana, E., Lamazza, L., Stamegna, C., & et al. (2023). Impact of Stress on Periodontal Health: Literature Revision. Healthcare (Basel), 11(10), 1516. DOI: 10.3390/healthcare11101516.
Tonetti, M.S., Greenwell H., & Kornman K.S. (2018). Staging and grading of periodontitis: Framework and proposal of a new classification and case definition. Journal of Periodontology, 89(1), S159–S172. DOI: 10.1002/JPER.18-0006
Greene, J.C., & Vermillion, J.R. (1964). The Simplified Oral Hygiene Index. Journal of the American Dental Association, 68(1), 7–13. DOI: 10.14219/jada.archive.
Turesky, S., Gilmore, N.D., & Glickman, I. (1970). Reduced plaque formation by the chloromethyl analogue of victamine C. Journal of Periodontology, 41(1), 41–43. DOI: 10.1902/jop.1970.41.41.41.
Löe, H. (1967). The Gingival Index, the Plaque Index and the Retention Index Systems. Journal of Periodontology, 38, 610–616.
Kroenke, K., Spitzer, R.L., & Williams, J.B. (2001). The PHQ-9 validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606-613. DOI: 10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
