БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОТОВОЇ РІДИНИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ СКЕЛЕТНОГО РОЗШИРЕННЯ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ З ОСТЕОТОМІЄЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.2.9

Ключові слова:

ротова рідина, біохімічні показники, скелетне розширення верхньої щелепи, остеотомія, лужна фосфатаза, кисла фосфатаза, нейтрофільна еластаза.

Анотація

Мета дослідження. Оцінити вплив лікувально-профілактичного комплексу, що включає препарат «Остеовіт» та зубний еліксир «Лізомукоїд», на біохімічні показники ротової рідини у пацієнтів після скелетного розширення верхньої щелепи з остеотомією. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів, яких було розподілено на дві групи: контрольну, до якої увійшли 10 соматично здорових осіб, та основну, що включала 10 пацієнтів після скелетного розширення верхньої щелепи з остеотомією із застосуванням лікувально-профілактичного комплексу. До запропонованого комплексу входило застосування препарату «Остеовіт» по 1 таблетці 3 рази на добу під час прийому їжі протягом 2 місяців, а також щоденне використання зубного еліксиру «Лізомукоїд» для ополіскування ротової порожнини протягом 30 днів. Для біохімічного аналізу використовували нестимульовану ротову рідину, яку збирали вранці натщесерце. Дослідження проводили в динаміці: до початку лікування, через 1 та 3 місяці від його початку. У ротовій рідині визначали активність нейтрофільної еластази як маркера запалення, активність кислої та лужної фосфатаз, як показників кісткового метаболізму, активність каталази, як маркера антиоксидантного захисту, вміст малонового діальдегіду, як показника перекисного окиснення ліпідів, а також антиоксидантно-прооксидантний індекс. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали з використанням програм Microsoft Excel і Statistica 6.0 із визначенням середніх величин, похибки середнього арифметичного та вірогідності відмінностей за t-критерієм Стьюдента. Наукова новизна. Вперше доведено позитивний вплив лікувально-профілактичного комплексу, що включає препарат «Остеовіт» та зубний еліксир «Лізомукоїд», на нормалізацію активності маркерів запалення, кісткового метаболізму, зниження інтенсивності оксидативного стресу та посилення антиоксидантного захисту ротової порожнини у пацієнтів після скелетного розширення верхньої щелепи з остеотомією. Висновки. Проведені дослідження показали, що скелетне розширення верхньої щелепи з остеотомією не призводить до виражених і тривалих порушень біохімічного гомеостазу ротової порожнини. Застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу сприяє зниженню активності запального процесу, пригніченню перекисного окиснення ліпідів, підвищенню антиоксидантного потенціалу та покращенню показників кісткового метаболізму. Через 3 місяці спостереження відзначено нормалізацію активності кислої фосфатази, зростання активності лужної фосфатази та підвищення індексу мінералізації, що свідчить про активацію процесів остеогенезу. Отримані дані формують біохімічне обґрунтування ефективності застосування препарату «Остеовіт» і зубного еліксиру «Лізомукоїд» у комплексному супроводі пацієнтів після скелетного розширення верхньої щелепи з остеотомією та дозволяють рекомендувати цей підхід для використання в практиці ортодонтії та щелепно-лицевої хірургії.

Посилання

Kanwal, A., Qabool, H., Idrees, W, Sukhia, R.H., Fida, M. (2025). Skeletal and dental changes after bone- borne versus tooth-borne surgically assisted rapid palatal expansion in subjects with maxillary transverse deficiency: a systematic review and meta-analysis. Dent Med Probl, 62(2), 333–341 DOI: 10.17219/dmp/171393.

Javaid, M.A., Ahmed, A.S., Durand, R., Tran, S.D. (2016). Saliva as a diagnostic tool for oral and systemic diseases. J Oral Biol Craniofac Res, 6(1), 66–75. DOI: 10.1016/j.jobcr.2015.08.006.

Belstrøm, D. (2020). The salivary microbiota in health and disease. J Oral Microbiol, 12(1), 1723975. DOI: 10.1080/20002297.2020.1723975.

Trivedi, S., Srivastava, K., Gupta, A., Saluja, T.S., Kumar, S., Mehrotra, D., Singh, S.K. (2020). A quantitative method to determine osteogenic differentiation aptness of scaffold. J Oral Biol Craniofac Res, 10(2), 158–160. DOI: 10.1016/j.jobcr.2020.04.006.

Tóthová, L., Kamodyová, N., Červenka, T., Celec, P. (2015). Salivary markers of oxidative stress in oral diseases. Front Cell Infect Microbiol, 5, 73. DOI: 10.3389/fcimb.2015.00073.

Messina, M. (2016). Soy and health update: evaluation of the clinical and epidemiologic literature. Nutrients, 8(12), 754. DOI: 10.3390/nu8120754.

Rizzo, G., Baroni, L. (2018). Soy, soy foods and their role in vegetarian diets. Nutrients, 10(1), 43. DOI: 10.3390/nu10010043.

Callewaert, L., Michiels, C.W. (2010). Lysozymes in the animal kingdom. J Biosci, 35(1), 127–160. DOI: 10.1007/s12038-010-0015-5.

Du, X.M., Liang, X.Y., Zhou, X.D. (2023). Developments in research on salivary biomarkers in the diagnosis of systemic diseases. Sichuan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban, 54(1), 33–38. DOI: 10.12182/20230160104.

Kaczor-Urbanowicz, K.E., Martin, Carreras- Presas, C., Aro, K., et al. (2017). Saliva diagnostics-current views and directions. Exp Biol Med (Maywood), 242(5), 459–472. DOI: 10.1177/1535370216681550.

Dias, L.B., Tonzar, T.T., Santos, D.R., Souza, R.O., Ribas, T.B., Silva, L.F., et al. (2020). Salivary biomarkers of cellular damage and oxidative stress following lower third molar surgical removal. Arch Health Invest, 9(1), 11–17. DOI: 10.21270/archi.v9i1.4865.

Hekmat, B. (2025). Salivary alkaline phosphatase levels and alveolar crest bone height in immediate and delayed implant placement. J Appl Dent Med Sci, 17(1), 40-45. DOI: 10.34172/japid.2025.006.

Popa, P.Ș., Popa-Cazacu, E.C., Zaharescu, A., Popa, G.V., Matei, M.N. (2024). Minimizing oxidative stress in oral surgery: a comparative study of laser-assisted and conventional third molar extractions. Dent J (Basel), 12(12), 402. DOI: 10.3390/dj12120402.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-08-17

Як цитувати

Григоров, С., & Любченко, О. (2026). БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОТОВОЇ РІДИНИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ СКЕЛЕТНОГО РОЗШИРЕННЯ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ З ОСТЕОТОМІЄЮ. Інновації в стоматології, (2), 61–66. https://doi.org/10.35220/2523-420X/2026.2.9

Номер

Розділ

ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ