МЕТОДИ ЗАКРИТТЯ ОПЕРАЦІЙНИХ РАН (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2023.2.12Ключові слова:
закриття ран, хірургічні шви, вузлові шви, шкірний клей, внутрішньошкірний шовАнотація
Мета роботи. Провести аналіз та узагальнення літературних джерел з вивченням сучасних відомостей про різні техніки закриття ран. Результати та їх обговорення. Лікування ран – невід’ємна частина роботи хірурга. Розуміння фізіології процесів загоєння ран, перебігу ранових інфекцій, що впливають на цей процес, має важливе значення для належного лікування ран. Існує багато варіантів закриття рани. Кожна техніка має свої переваги та свої недоліки, а деякі підходять лише для певних типів ран. Метою закриття ран є отримання найкращого по функціональності та косметично-привабливого рубця та мінімізувати ускладнення. На жаль, не існує простого і зрозумілого алгоритму для обрання тієї чи іншої техніки закриття ран. Кожна рана потребує індивідуальної оцінки в визначенні оптимального методу. Багато факторів визначають швидкісні та якісні характеристики процесу загоєння, і їх необхідно визначити при первинній оцінці рани. Існує безліч технік закриття ран, які доступні хірургам. Досконале знання цих методик допомагає лікарю обрати оптимальний варіант закриття рани, для того щоб отримати максимально косметичний рубець. У цій статті буде розглянуто основні види швів та інших методів закриття ран, окреслено техніку накладання швів та доцільність їх застосування залежно від стану рани. Висновки. Вибір техніки закриття рани залежить від багатьох факторів, у тому числі від натягу країв рани, анатомічної ділянки, механізму отримання рани, характеру ранової інфекції, бажаного гемостатичного ефекту. Хірург повинен враховувати всі ці фактори під час обрання техніки закриття рани. Не існує єдиного «правильного» вибору. Ретельне урахування всіх факторів в кожному конкретному випадку дасть можливість отримати оптимальний результат, який призведе до формування нормотрофічного рубця.
Посилання
Caldwell, M.D. (2010). Wound Surgery. Surgical Clinics of North America. No. 90(6). P. 1125–1132. doi:10.1016/j.suc.2010.09.001
Arlein, W.J., Shearer, J.D. & Caldwell, M.D. (1998). Continuity between wound macrophage and fibroblast phenotype: analysis of wound fibroblast phagocytosis. Am J Physiol. No. 275. P. 1041–1048. doi: 10.1152/ajpregu.1998.275.4.R1041
Majno, G. (1975). The healing hand. Man and wound in the ancient world. Cambridge (MA) : Harvard University Press. No. 20(4). P. 37.
Santoni-Rugiu, P. & Sykes, P.J. (2007). A history of plastic surgery : Textbook. Heidelberg, New York, Berlin : Springer. P. 47. URL: https://wellcomecollection.org/works/uq7pyybz
Moreira, M.E. & Markovchick, V.J. (2007). Wound Management. Emergency Medicine Clinics of North America. No. 25(3). P. 873–899. doi:10.1016/j.emc.2007.06.008
Wu, T. (2006). Plastic surgery made easy – simple techniques for closing skin defects and improving cosmetic results. Aust Fam Physician. No. 35(7). P. 492–496.
Hollander, J.E. & Singer, A.J. (1999). Laceration management. Ann Emerg Med. No. 34(3). P. 356–367. doi: 10.1016/s0196-0644(99)70131-9
Cruse, P.J.E. & Foord, R.A. (1973). Five-year prospective study of 23,649 surgical wounds. Arch Surg. No. 107. P. 206–209. doi: 10.1001/archsurg.1973.01350200078018
Regula, C.G. & Yag-Howard, C. (2015). Suture Products and Techniques. Dermatologic Surgery. No. 41. P. 187–200. doi: 10.1097/dss.0000000000000492
Zhang, W., Xie, J. & Zeng, A. (2022). The Origin and Development of Interrupted Subcuticular Suture: An Important Technique for Achieving Optimum Wound Closure. Dermatol Surg. No. 48(6). P. 619–624. doi: 10.1097/DSS.0000000000003437
Azmat, C.E. & Council, M. (2023). Wound Closure Techniques. StatPearls. Treasure Island (FL) : StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470598/
Regula, C.G. & Yag-Howard, C. (2015). Suture Products and Techniques: What to Use, Where, and Why. Dermatol Surg. No. 41(10). P. 187–200. doi: 10.1097/DSS.0000000000000492
Chen, Z.S., Zhu, S.L., Qi, L.N. & Li, L.Q. (2018). A combination of subcuticular suture and enhanced recovery after surgery reduces wound complications in patients undergoing hepatectomy for hepatocellular carcinoma. Sci Rep. No. 8. P. 12942. doi: 10.1038/s41598-018-31287-8
Berghella, V., Baxter, J.K. & Mackeen, A.D. (2019). Suture is still the gold standard for closure of the skin incision at caesarean delivery. BJOG. No. 126. P. 511. doi: 10.1111/1471-0528.15552
Lima, R.J., Schnaider, T.B., Francisco, A.M.C. & Francescato, V.D. (2018). Absorbable suture. Best aesthetic outcome in cesarian scar1. Acta Cir Bras. No. 33. P. 1027–1036. doi: 10.1590/s0102-865020180110000009
Ku, D., Koo, D.H. & Bae, D.S. (2020). A prospective randomized control study comparing the effects of dermal staples and intradermal sutures on postoperative scarring after thyroidectomy. J Surg Res. No. 256. P. 413–421. doi: 10.1016/j.jss.2020.06.052
Meng, F., Andrea, S., Cheng, S., Wang, Q. & Huo, R. (2017). Modified Subcutaneous Buried Horizontal Mattress Suture Compared With Vertical Buried Mattress Suture. Ann Plast Surg. No. 79(2). P. 197–202. doi: 10.1097/SAP.0000000000001043
Moy, R.L., Waldman, B. & Hein, D.W. (1992). A Review of Sutures and Suturing Techniques. The Journal of Dermatologic Surgery and Oncology. No. 18(9). P. 785–795. doi:10.1111/j.1524-4725.1992.tb03036.x
Dresing, K. & Slongo, T. (2023). Chirurgisches Nahtmaterial – Grundlagen [Surgical suture materialfundamentals]. Oper Orthop Traumatol. No. 35(5). P. 298–316. doi: 10.1007/s00064-023-00812-y
Luo, W., Tao, Y., Wang, Y., Ouyang, Z., Huang, J. & Long, X. (2023). Comparing running vs interrupted sutures for skin closure: A systematic review and metaanalysis. Int Wound J. No. 20(1). P. 210–220. doi: 10.1111/iwj.13863
Lekic, N. & Dodds, S. D. (2022). Suture Materials, Needles, and Methods of Skin Closure: What Every Hand Surgeon Should Know. J Hand Surg Am. No. 47(2). P. 160–171. doi: 10.1016/j.jhsa.2021.09.019
Maloney, J., Rogers, G.S. & Kapadia, M. (2013). Surgical corner: a prospective randomized evaluation of cyanoacrylate glue devices in the closure of surgical wounds. J Drugs Dermatol. No. 12. P. 810–814.
Sniezek, P.J., Walling, H.W. & DeBloom III, J.R. (2007). A randomized controlled trial of high-viscosity 2-octyl cyanoacrylate tissue adhesive versus sutures in repairing facial wounds following Mohs micrographic surgery. Dermatol Surg. No. 33. P. 966–971. doi: 10.1111/j.1524-4725.2007.33199.x
Tierney, E.P., Moy, R.L. & Kouba, D.J. (2009). Rapid absorbing gut suture versus 2-octylethylcyanoacrylate tissue adhesive in the epidermal closure of linear repairs. J Drugs Dermatol. No. 8. P. 115–119.
Vanholder, R., Misotten, A., Roels, H. & Matton, G. (1993). Cyanoacrylate tissue adhesive for closing skin wounds: a double blind randomized comparison with sutures. Biomaterials. No. 14. P. 737–742. doi: 10.1016/0142-9612(93)90037-3
Batra, J., Bekal, R., Byadgi, S., Attresh, G., Sambyal, S. & Vakade, C.D. (2016). Comparison of skin staples and standard sutures for closing incisions after head and neck cancer surgery: a double-blind, randomized and prospective study. J Maxillofac Oral Surg. No. 15. P. 243–250. doi: 10.1007/s12663-015-0809-y
Maloney, J., Rogers, G.S. & Kapadia, M. (2013). Surgical corner: a prospective randomized evaluation of cyanoacrylate glue devices in the closure of surgical wounds. J Drugs Dermatol. No. 12. P. 810–814.
