ГЕНЕТИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО РИЗИКУ ПОТЕНЦІЙНО ЗЛОЯКІСНИХ І ЗЛОЯКІСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОЛОВИ ТА ШИЇ, ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ РЕЦЕПТОРІВ EGFR A2073T
DOI:
https://doi.org/10.35220/2523-420X/2025.1.7Ключові слова:
метилювання ДНК, рак порожнини рота, передракові захворювання, біомаркери; рання діагностикаАнотація
Поліморфізми гена рецептора епідермального фактора росту (EGFR) розглядають як вагомі детермінанти індивідуальної схильності до потенційно злоякісних уражень слизової оболонки рота та плоскоклітинної карциноми голови й шиї, для яких характерна надекспресія або конститутивна активація EGFR-залежних сигнальних каскадів. Мета дослідження. Визначити зв’язок однонуклеотидного полі-морфізму A2073T (rs2227984) гена EGFR із ризиком оральної лейкоплакії та раку голови й шиї. Матеріали та методи. У периферичному дослідженні обстежено 60 пацієнтів (25–55 років), розподілених на три групи: лейкоплакія (n = 20), плоскоклітинна карцинома голови та шиї (n = 20) і контроль (n = 20). ДНК виділяли з клітин букального епітелію за модифікованим протоколом Chelex; генотипування A2073T виконували методом алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції. Асоціації оцінювали χ2-критерієм Пірсона та odds ratio (OR) з 95 % довірчим інтервалом (CI); статистичну значущість установлювали при p < 0,05. Результати дослідження. Розподіл генотипів відповідав рівновазі Гарді – Вайнберґа у всіх групах. За домінантною та кодомінантною моделями носійство алелів A (генотипи AA / AT) достовірно асоціювалося з плоскоклітинною карциномою голови та шиї (OR = 11,111; 95 % CI 1,395–88,521; χ² = 6,240; p = 0,013). Мутантний гомозиготний генотип TT знижував імовірність як лейкоплакії (OR = 0,448; 95 % CI 0,255–0,787; p = 0,012), так і карциноми (OR = 0,281; 95 % CI 0,157–0,504; p < 0,001), що свідчить про його протективний характер. Порівняння групи лейкоплакії з контролем за генотипами AA та AT статистично значущих відмінностей не виявило (p > 0,05). Висновки. Однонуклеотидний поліморфізм rs2227984 гена EGFR є суттєвим молекулярним маркером схильності до плоскоклітинної карциноми голови та шиї, тоді як його протективний алель T зменшує ризик як неопластичних, так і передракових процесів.Визначення генотипу A2073T може посилити можливості раннього скринінгу, дозволяючи виділити групи підвищеного ризику для персоналізованого моніторингу та своєчасного втручання.
Посилання
Torre L. A., Bray F., Siegel R. L, Ferlay J., Lortet- Tieulent J., Jemal A. Global cancer statistics, 2012. CA Cancer J Clin. 2015. № 65. Р. 87–108. doi:10.3322/caac.21262
Johnson D. E., Burtness B., Leemans C. R., Lui V. W. Y., Bauman J. E., Grandis J. R. Squamous cell carcinoma of the head and neck. Nat Rev Dis Primers. 2020. № 6. Р. 92. doi: 10.1038/s41572-020-00224-3
Tanaka T., Ishigamori R. Understanding carcinogenesis for fighting oral cancer. J Oncol. 2011. № 2011. Р. 603740. doi: 10.1155/2011/603740
Grandis J. R., Melhem M. F., Gooding W. E., Day R., Holst W. A., Wagener M. M, et al. TGF-α and EGFR protein levels in head and neck squamous cell carcinoma and patient survival. J Natl Cancer Inst. 1998. № 90(11). Р. 824–32. doi: 10.1093/jnci/90.11.824
Walsh P. S., Metzger D. A., Higuchi R. Chelex 100 as a medium for simple extraction of DNA for PCR- based typing from forensic material. Biotechniques. 2013. № 54(3). Р. 134–9.
Рогач І. М., Керецман А. О., Сіткар А. Д. Правильно вибраний метод статистичного аналізу – шлях до якісної інтерпретації даних медичних досліджень. Науковий вісник Ужгородського університету. 2017. Вип. 2. С. 124–28.
Laimer K., Spizzo G., Gastl G., Obrist P., Brunhuber T., Fong D., et al. High EGFR expression predicts poor prognosis in patients with squamous cell carcinoma of the oral cavity and oropharynx: a TMA-based immunohistochemistry analysis. Oral Oncol. 2007. № 43(2). Р. 193–8. doi: 10.1016/j.oraloncology.2006.02.009
Watte S., Al Amri A. M., Cyrus S., Chatot S., Acharya S., Hashim T. M., et al. EGFR tyrosine-kinase domain mutations in head and neck squamous cell carcinoma. Onco Targets Ther. 2017. № 10. Р. 1527–33. doi: 10.2147/OTT.S132187
Gazdar A. F. EGFR activating and resistance mutations in non-small-cell lung cancer: role in clinical response to EGFR tyrosine kinase inhibitors. Oncogene. 2009. № 28(1). Р. S24–S31. doi: 10.1038/onc.2009.198
Fernández-Mateos J., Seijas-Tamayo R., Mesía R., García-Saenz J. A., Pastor M., Marín R., et al. EGFR- pathway polymorphisms as predictive markers of cetuximab toxicity in locally advanced head and neck squamous cell carcinoma in a Spanish population. Oral Oncol. 2016. № 63. Р. 38–43.
Kalyankrishna S., Grandis J. R. Epidermal growth factor receptor biology in head and neck cancer. J Clin Oncol. 2006. № 24. Р. 2666–72. doi: 10.1200/ JCO.2005.04.8306
Fung C., Zhou P., Joyce S., Trent K., Yuan J. M., Grandis J. R., et al. Identification of epidermal growth factor receptor genetic variants that modify risk for head and neck squamous cell carcinoma. Cancer Lett. 2015. № 357. Р. 549–56. doi: 10.1016/j.canlet.2014.12.008
Agrawal A. G., Hande A. H., Bansod A., Goenka Y., Panchabhai A. Role of epidermal growth factor receptor in oral cancer. Int J Pharm Res. 2021. № 33(61B). Р. 78–84. doi: 10.9734/jpri/2021/v33i61B35137
